АНОНС: Лекція «Більше не таємно: як в Україні відкрили ахріви ЧК-КҐБ»

Як в Україні відкрили найбільші на пострадянському просторі архіви ЧК-КҐБ та, що збергілагося за завісою секретності? Така лекція відбудеться в Полтаві.

Про це повідомляють організатори із Української академії лідерства. Полтава.

 

9 квітня 2015 року український парламент голосує відразу в цілому усі 4 "декомунізаційні" закони. Це була реакція на спробу повернути Україну в тоталітарне минуле. Перший закон відкривав доступ до архівів колишніх комуністичних спецслужб.

Що ховається за завісою секретності?

В чому звинувачував Комітет Вашого дідуся чи бабусю?

Чи могла спецслужба стежити за Вами під час навчання в інституті?

Хто із "сєлєбрєтіс" ХХ століття був агентом та чи можуть бути добрі і погані агенти?

Усе це та багато іншого на зустрічі із заступником директора Архіву СБУ (2014-2016), співавтором "декомунізаційних законів", керівником академічних програм Центру досліджень визвольного руху , істориком та журналістом, редактором онлайн-видання "Історична Правда" – Володимиром Бірчаком.


Час: 6 березня, п'ятниця, 17:30


Місце: УАЛ. Полтава, пров. Рибальський, 16


Вхід вільний

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.