Пікап розтрощив священну статую моаї на острові Пасхи

Мер острова Пасхи хоче обмежити дорожній рух після того, як в одну зі знаменитих статуй моаї врізався пікап.

За словами Педро Едмундса Паоа, аварія завдала надзвичайної шкоди статуї. Пікап також зруйнував платформу, на якій вона стояла, пише ВВС. України.

 

Одного мешканця острова затримали, йому висунули звинувачення у пошкодженні національної пам'ятки.

Знамениті статуї моаї вирізали з каменю стародавні рапануйці – корінний народ, який досі мешкає на острові Пасхи.

Вважається, що статуї уособлюють духи видатних предків своїх творців. Нещодавнє дослідження також показало, що саме виробництво бовванів робило землю більш родючою, оскільки під час створення статуй до ґрунту постійно потрапляли фрагменти базальтової породи, які були чудовими добривами.

Зараз на острові, який знаходиться у Тихому океані на відстані в 3,5 тис. кілометрів від Чилі, приблизно тисяча статуй. Вони приваблюють сюди 12 тисяч туристів щомісяця.

"Всі були проти встановлення особливих правил дорожнього руху поблизу священних місць – але ми, місцева рада, пояснювали, яка небезпека існує", - розповів мер Едмундс Паоа місцевій газеті El Mercurio.

"Ми чудово знали, чим загрожує зростання кількості туристів та жителів на острові. Нас не послухали, і ось результат", - поскаржився він.

 

Спільнота рапануйців опублікувала в Facebook допис з фотографіями з місця аварії і закликом захистити культурну спадщину острова.

"Це не просто археологічний пам'ятник, це священний елемент живої культури, фундаментальний для світогляду рапануйців", - зазначили у спільноті.


ДОВІДКОВО. На острові Пасхи збереглася майже тисяча кам'яних статуй. Найбільша з них важить 74 тонни і сягає 10 метрів у висоту.

Рапануйці створили ці статуї в період між 1400 та 1650 роками і встановили їх колом по периметру острова. Обличчя бовванів спрямовані до центру острова.

Моаї знамениті своїми глибоко посадженими очима і довгими вухами, а на головах частини з них встановлені багатотонні "шапки".

Для рапануйців кожна статуя уособлює дух конкретного предка. Одна з них, відома як Хоа Хакананайя, знаходиться в Британському музеї – у 1860 році капітан британського судна подарував її королеві Вікторії.

У 2018 році уряд Чилі та представники острова зажадали повернення цієї статуї, але мер Паоа згодом заявив, що віддасть перевагу фінансовим зобов'язанням музею щодо збереження решти моаї на острові.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.