Японські замки запропонують туристам ночівлю

Два замки в Японії цьогоріч вперше відкриють свої двері для мандрівників, які в них зможуть провести ніч по-королівськи.

Як пише Lonely Planet, починаючи з квітня, туристи зможуть заночувати в замку Одзу. На гостей чекають кімнати в центральній чотириповерховій вежі, традиційний вітальний салют зі зброї, танцювальна вистава й "обід феодала".

 
Фото: JNTO

Замок Одзу був побудований у XIV столітті, а 2004 року відновлений з використанням традиційних матеріалів і методів. Історична споруда розташована лише за кілька хвилин ходьби від Старого міста Одзу – дивовижного лабіринту провулків і стародавніх будинків періодів Едо (1603 - 1867 рр.) і Мейдзі (1868 - 1912 рр.).

А в липні 2020 року охочі зможуть забронювати проживання в замку Хірадо. Втім, оригінальна будівля замку, побудованого в XVI столітті не збереглася до наших днів. Зараз на її місці стоїть п'ятиповерхова реконструкція з безліччю традиційних деталей.

 
Фото: JNTO

Як зазначили в Японській національній туристичній організації (JNTO), такою акцією вони хочуть "дати змогу гостям отримати автентичні враження про Японію".

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.