Археологи знайшли кістки риб у пустелі Сахара

Вчені виявили в пустелі Сахара кістки сома, який водився в цьому регіоні від 10 200 до 4650 років до Р.Х.

Кістки виявили у Лівії, в незаселеному районі. Археологічні знахідки показують, що в цій місцевості була вода і вона була заселена. Про це свідчать і численні поселеннях ранніх людей, і різноманітна фауна, сліди якої вдалося виявити археологам, повідомляє Газета.UA із посиланням на hightech.fm.

 

Дослідники займались розкопками частин кам'яного сховку древніх людей Такаркорі. 80% знайдених кісток належить рибам. Решта 19% і 1% скам'янілостей належали ссавцям і молюскам.

Аналіз віку кісток показав, що кількість риби в цьому регіоні з часом зменшилася. При цьому кількість ссавців в цей час залишалася стабільною.

Результат дослідження свідчить про те, що стародавні люди в цьому регіоні спочатку харчувалися в основному рибою, а потім зосередилися на полюванні і тваринництві.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.