До Дня пам’яті героїв Крут СБУ ініціює реабілітацію 53 учасників українського руху опору

Відновлення доброї пам’яті про воїнів Армії УНР та бійців повстанських загонів для Служби безпеки є справою честі. Тому до Дня героїв Крут СБУ передала до Національної комісії з реабілітації архівні справи 53-х учасників українського визвольного руху репресованих більшовиками.

Про це розповів Андрій Когут, директор Державного галузевого архіву СБУ, передає пресслужба СБУ.

 

Уже понад 25 років у Службі безпеки України триває системна робота із пошуку та перегляду справ українських патріотів, репресованих радянським тоталітарним режимом.

Через недосконалість законодавчої бази справи учасників Української революції 1917–1921 років та національного підпілля першої чверті минулого століття тривалий час лишались засекреченими.

Андрій Гулий-Гуленко
Андрій Гулий-Гуленко

У 2018 році відбулись позитивні законодавчі зрушення, що суттєво удосконалили процедуру перегляду цих справ. Тепер клопотати про реабілітацію жертв червоного режиму можуть не лише родичі репресованих, але й широка громадськість.

Семен Харченко
Семен Харченко

Важливо, що сьогодні право на відновлення справедливості отримали також ті патріоти, які боролися за Україну зі зброєю в руках, і яких комуністичний режим цинічно таврував як злодіїв та бандитів.

У списку переданому Службою до комісії з реабілітації багато знакових для української історії постатей. Серед них командувач Південної групи військ УНР генерал-хорунжий Андрій Гулий-Гуленко, командувач Подільської повстанської групи полковник Семен Харченко, учасник легендарного бою під Крутами Семен Могила.

Семен Могила
Семен Могила

"На аркушах цих архівних справ не просто долі окремих людей, там викарбувана непроста історія нашого народу. Важливо знати і дослухатися до уроків минулого, та пам'ятати про ту найвищу ціну, яку заплатили українські патріоти за нашу незалежність та право на вільний розвиток", - зазначив Андрій Когут.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.