Польська інтелігенція закликає засудити вандалізм щодо українських могил у Польщі

Польська інтелігенція висловила обурення проти осквернення українських могил у польській державі.

Про це йдеться у зверненні до міністра культури і національної спадщини Петра Гліньского, повідомляє Еспресо із посиланням на газету "Wyborcza".

Невідомі вкинули таблицю з меморіалу УПА та рушники у яму
Невідомі вкинули таблицю з меморіалу УПА та рушники у яму
ФОТО НАДАНЕ ОБ'ЄДНАННЯМ УКРАЇНЦІВ У ПОЛЬЩІ

"Ми пишемо міністру, щоб висловити обурення і рішучий протест проти осквернення українських могил у польській державі. Ми закликаємо міністра засудити ці варварські вчинки, які порушують людські цінності, зокрема ті, що лежать в основі європейської цивілізації, до яких Республіка Польща століттями належала" , - йдеться в зверненні.

У січня цього року Союз українців у Польщі повідомив Міністерство культури і національної спадщини, Комітет національних меншин Сейму Республіки Польща та Інститут національної пам'яті про черговий акт профанації і руйнування української могили, на цей раз в колишньому селі Монастир, розташованому в гміні Горінець у Підкарпатської губернії. Могила воїнів Української повстанської армії, які загинули 2 і 3 березня 1945 року.

У січні цього року табличка з іменами полеглих знову була розбита на ще менші частини і разом з традиційними українськими рушниками, розрізаними на шматки, викинута в яму.

Сенс цього акту вандалізму – злочинці хотіли показати, що польські громадяни української національності не мають права бути поховані на цвинтарі на території польської держави.

Починаючи з 2014 року, у Польщі оскверняють українські могили, хрести і пам'ятники. Ні центральна влада Республіки Польща, ні будь-які інші органи, до компетенції яких входить охорона кладовищ і пам'ятників, не здійснювали ніяких дій щодо запобігання варварству і виправленню заподіяного зла, незважаючи на наявність матеріальних доказів, включаючи відеозаписи цих актів, опублікованих в мережі.

"Ми, автори цього листа, з повною силою підтримуємо заяву союзу українців у Польщі і категорично закликаємо Міністерство культури і національної спадщини та Інститут національної пам'яті публічно засудити акти знищення і осквернення українських могил і пам'ятних знаків у польській державі. Ми також очікуємо жорсткої реакції від правоохоронних органів", - йдеться у зверненні.


Звернення підписали:

Izabella Chruślińska

Danuta Kuroń

Edwin Bendyk

Martyna Bogaczyk

Halina Bortnowska-Dąbrowska

prof. Przemysław Czapliński

Anna Dąbrowska

Tomasz Dostatni OP

Krystyna Engelking

Beata Fudalej

Grzegorz Gauden

Konstanty Gebert

Agnieszka Glińska

Witold Horowski

Jerzy Illg

Krystyna Janda

Andrzej Leder

Magdalena Łazarkiewicz

prof. Andrzej Mencwel

Joanna Onyszkiewicz

Janusz Onyszkiewicz

Grzegorz Pac

Bartosz Piechowicz

Józef Pinior

Danuta Przywara

Józef Puciłowski OP

Anda Rottenberg

Nina Smolar

Eugeniusz Smolar

Paweł Smoleński

Grażyna Staniszewska

Krzysztof Stanowski

prof. Jerzy Stępień

Rafał R. Suszek

Andrzej Szeptycki

prof. Joanna Tokarska-Bakir

ks. prof. Alfred Wierzbicki

prof. Marek Wilczyński

Agnieszka Wiśniewska

Michał Wojcieszczuk

prof. Anna Wolff-Powęska

Krystyna Zachwatowicz-Wajda



Нагадуємо
, що 20 січня з'явилася інформація про те, що на горі Монастир біля Верхрати знищено таблицю з могили воїнів Української повстанської армії (УПА). Посольство України в Польщі поінформувало МЗС РП про цей факт.

Читайте також:

Відновлення меморіалів УПА: у польському Інституті нацпам'яті назвали умови

Нагадуємо, що 9 жовтня 2016 року невідомі повністю знищили пам'ятник на братській могилі 13-х вояків УПА, що розташований на кладовищі с. Верхрата Любачівського повіту Підкарпатського воєводства.

Того ж дня польська ультраправа організація Oboz Wielkiej Polski (OWS, "Табір великої Польщі"), відома своєю співпрацею із терористичними угрупуваннями ДНР і ЛНР, взяла на себе відповідальність за вчинений акт вандалізму.

Хрест на могилі-кургані очистили лише 2017 року працівники меморіально-пошукового підприємства "Доля" при Львівській обласній раді.

26 квітня 2017 року на цвинтарі у селі Грушовичі біля Перемишля представники правих польських організацій зруйнували монумент воякам Української повстанської армії. Руйнування братської могили вояків УПА в Грушовичах було 15-м актом наруги над місцями пам'яті українського народу на території Республіки Польща, вчиненим від 2014 року.


Читайте також: Зеленський і Дуда. Про що домовились президенти в політиці історичної пам'яті

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.