СБУ передала Херсонському музею артефакти вилучені у чорних археологів. ВІДЕО

Більше 80-ти предметів археологічної колекції мають передати представники управління Служби безпеки України у Херсонській області краєзнавчому музею. 15-го січня привезли перші 40 експонатів.

Про це повідомляє "Гал-Інфо" із посиланням на видання "Мост".

 

Речниця управління СБУ у Херсонській області Вікторія Шакула розказала, де і як були вилучені ці старовинні експонати:

"Співробітники спецслужби виявили місцевих мешканців, які намагались контрабандним шляхом переправити предмети давнини до країн Євросоюзу та до країни-агресора. Ними виявились декілька мешканців Херсона та області.

Одні з них займалися чорною археологією, вели власні розкопки і через інтернет продавали їх. Інші скуповували і намагалися перепродати за кордон. Всі ці особи визнані винними за частиною 1 статті 201 Кримінального кодексу України "Замах на контрабанду". Термін покарання визначається судом".

Як розказує головна зберігачка фондів обласного краєзнавчого музею Ганна Андрєєва, ці експонати датуються різними роками, від III століття і до початку XIX. Серед предметів – наконечники для стріл, старовинні монети, ювелірні прикраси античної Ольвії, предмети побуту:

"Це дуже цікава колекція. Серед них – речі римського, скіфського часу, предмети Київської Русі. Колекція різнорідна, потребує додаткового вивчення, чим ми і будемо займатися.

Серед предметів, що сьогодні передаються, цікаві нумізматичні зразки – монети Кримського ханства, ольвійські монети. Серед них – унікальні речі".

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.