У Новограді-Волинському під час розкопок замку знайшли майже 200 артефактів. ФОТО

Під час розкопок на території Звягельського замку в Новограді-Волинському Житомирської області археологи в одному із шурфів натрапили на 196 артефактів.

Про це повідомляє Укрінформ із посиланням на Житомирський обласний краєзнавчий музей.

 

"Під час розкопок шурфа загалом було зібрано 196 предметів. Серед них фрагменти вінець, стінок, денець та ручок різноманітних типів глиняного посуду XVII – XIX ст., зокрема, горщиків, мисок і полумисків, макітер, тарілок, глеків, покришок, мальованого і підполив'яного посуду, а також уламки пічних і декоративних кахлів, фрагмент чашечки тютюнової люльки, скляний шлак, шматки берести, фрагменти порцелянових і скляних посудин, залізні ковані цвяхи, лезо ножа і стрижень із загостреним кінцем, вироби із кольорових металів і гільз патронів, кістки дрібних і крупних домашніх тварин", - йдеться у повідомленні.

 

Зазначається, що археологи заклали розвідувальний шурф у північно-західній частині замку, аби з'ясувати потужність і стан культурних нашарувань та відшукати оборонні споруди, які прикривали замок із західної сторони, зокрема кам'яну стіну і рів.

Шурф доведено до глибини 4,10 м. Зафіксовано, що культурні нашарування на зазначеній ділянці доволі потужні.

 

"Під час зачистки на глибині 0,80 – 0,90 м від рівня сучасної поверхні вдалося натрапили на скупчення розкиданих каменів, а трохи нижче, у східній частині шурфа, і рештки власне стіни замку.

Встановлено, що на зазначеній ділянці зовнішню стіну було зруйновано і, можливо, розібрано зверху та на глибину 1,20 – 1,35 м нижче рівня сучасної поверхні", - додають в музеї.

Дослідники припускають, що стіну замку могли знищити упродовж XVIII – ХІХ ст., коли власникам міста, зокрема Любомирським, надали дозвіл на розбір оборонних споруд замку і використання каміння з них для будівництва культових споруд, наприклад, костелу.

 

Довідково. Звягельський замок на початку XVI століття почав будувати князь Костянтин Острозький. Під час національно-визвольної війни під проводом Богдана Хмельницього замок захопили козаки, а в ході штурму зруйнували кілька веж та частину стіни.

Коли місто перейшло у власність князів Любомирських, будівлю перетворили на мисливський замок, а згодом частину муру замку розібрали. Наприкінці 1980-х років реконструювали фрагмент фортечної стіни замку та одну з оборонних веж.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.