Кінофотофоноархів підготував виставку до 100-річчя першого Зимового походу Армії УНР

На сайті Центрального державного кінофотофоноархіву України ім. Г. С. Пшеничного оприлюднено виставку світлин про Перший Зимовий похід Армії УНР

Центральний державний кінофотофоноархів України ім. Г. С. Пшеничного підготував та оприлюднив на своєму сайті виставку "Армія Української Народної Республіки. До 100-річчя Першого зимового походу".

Бронепоїзд
Бронепоїзд "Вільна Україна", здобутий вояками Армії УНР в бою з Червоною армією у 1919 р.
ЦДКФФА України ім. Г. С. Пшеничного, од. обл. 2-154001

З 6 грудня 1919 р. по 6 травня 1920 р. тривав Перший зимовий похід Армії Української Народної Республіки під проводом генерал-полковника Михайла Омеляновича-Павленка. Його учасники мали всі шанси загинути у боях, але з мінімумом втрат вийшли з пекла, гордо піднявши над головами синьо-жовтий стяг.

З виставкою можна ознайомитись на сайті ЦДКФФА України ІМ. Г. С. Пшеничного

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.