На могилі Карла Маркса встановили камери відеоспостереження, щоб запобігти актам вандалізму

На могилі німецького філософа та публіциста Карла Маркса встановили камери спостереження після актів вандалізму.

Про це повідомляє The Бабель із посиланням на The Guardian.

Могила Маркса на цвинтарі Хайгейт, розташованому на півночі Лондона
Могила Маркса на цвинтарі Хайгейт, розташованому на півночі Лондона
ФОТО: Graeme Robertson/The Guardian

Камери встановили на двох деревах поруч з могилою на цвинтарі Хайгейт, розташованому на півночі Лондона. Мармурову меморіальну дошку, яка була серйозно пошкоджена під час нападів у січні та лютому 2019 року, знімуть для відновлення.

Рішення про встановлення камер ухвалив фонд Marx Grave після консультації з експертами з безпеки та державними органами, що здійснюють нагляд за культурною спадщиною Великої Британії.

 
ФОТО: Maxwell Blowfield/PA

Як повідомили у фонді The Friends of Highgate Cemetery, цей крок спрямований на стримування вандалів, у тому числі на пошук підозрюваних, які вчинили обидві атаки на початку цього року.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.