У російській Твері хочуть приховати факт розстрілу поляків співробітниками НКВД

З будівлі медуніверситету міста Тверь (Росія) можуть бути зняті меморіальні дошки в пам'ять про жертв Катинської трагедії.

Про це пише Польське радіо з посиланням на російські ЗМІ.

 
tvgmu.ru

Дошки прикріплені до стіни вузу. Місцеві прокурори в листі до ректора написали, що немає ніяких доказів того, що поляки були розстріляні тут. Увагу до цієї справи привернули історики з товариства "Меморіал", що займається вивченням злочинів сталінізму.

Дослідження російських і польських істориків, у тому числі ексгумація масових поховань, показують, що в Калініні (нині Тверь) співробітники НКВД вбили і згодом поховали на кладовищі в Мідному щонайменше 6295 співробітників польської поліції, прикордонників і військових.

Вони були взяті в полон після 17 вересня 1939 року, коли Червона Армія вторглася до Польщі. У різних місцях Радянського Союзу, в основному в Катині і Твері (Росія), кати НКВД вбили більше 22 000 польських офіцерів.

Керівник польської секції товариства "Меморіал" Олександр Гур'янов нагадує, що до цього дня деякі російські політики та історики кажуть, що на кладовищі в Мідному були похоронені не поляки, а не червоноармійці, що загинули в боротьбі з нацистською Німеччиною.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.