На Прикарпатті 2020 оголосили роком пам’яті депортацій українців у ХХ столітті

Наступний рік стане на Прикарпатті роком пам’яті депортацій українців у ХХ столітті.

16 грудня 2019

Про це йшлося на тридцять третій сесії Івано-Франківської обласної ради сьомого скликання, повідомляє видання Галка.

Фото ілюстративне

Фото ілюстративне

Депутат обласної ради Сергій Абрамович розповів, в області 2020 рік хочуть оголосити роком пам'яті депортацій українців у ХХ столітті.

"Мало яка сім'я не постраждала від депортації. Ми вшануємо пам'ять понад 700 тисяч українців, які були депортовані", – відзначив Абрамович.

Депутат Василь Попович наголосив, що прикарпатцям потрібно нагадати, як "червоні" висилали людей у Сибір.

За дане рішення проголосували 68 депутатів.

Теми

Дивіться також

Дослідники презентували віртуальна виставку “Депортації. Візуальна пам’ять”

АНОНС: У Києві відбудеться презентація путівника “Стежками предків. Сяніччина”

У всеукраїнський прокат виходить документальний фільм «Депортація 44-46»

«Стежками предків»: українська Сяніччина

Ніхто з нащадків болгар, депортованих із Криму, так і не зміг повернутися – експерт

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

10 травня 2024 — Олександр Скрипник

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

10 травня 2024 — Антоніна Костик

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

8 травня 2024 — Українсько-Німецька Історична Комісія

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.

7 травня 2024 — Віталій Нахманович

Всі тексти «Історичної правди»

20 травня, 10:18

АНОНС: Публічний діалог "Геноцид черкесів: найбільший злочин російського імперіалізму у ХІХ столітті"

20 травня, 10:03

У Львові відкрили пам'ятник Маркіяну Іващишину

18 травня, 16:14

Британський історик Тімоті Ґартон Еш віддав свою премію ЗСУ

17 травня, 11:52

У сотні "українців десятиліття" троє істориків - Грицак, Плохій і Ґудзяк

Всі новини