Сенат США одноголосно визнав геноцид вірмен, розізливши Туреччину

Сенат США 12 грудня одноголосно ухвалив історичну резолюцію, яка визнає геноцидом масові вбивства вірмен століття тому. Цей крок розлютив Туреччину і завдав удару по вже й так проблемним відносинам між Анкарою та Вашингтоном.

Про це повідомляє "Європейська правда" з посиланням на Reuters.

Останки жертв різанини у вірменському селі в долині Муш, 1915 рік
Останки жертв різанини у вірменському селі в долині Муш, 1915 рік
Фото: AFP

Туреччина засудила це рішення, яке ухвалили через місяць після офіційного візиту в Білий дім президента Туреччини Таїпа Ердогана, який користується особливим зв'язком з президентом Дональдом Трампом, на тлі завдань, що порушили відносини між двома союзниками по НАТО.

Трамп назвав свою зустріч 13 листопада з Ердоганом "чудовою", незважаючи на глибокі розбіжності, такі як закупівля Анкарою російських систем озброєння та розбіжність поглядів на політику щодо Сирії.

Палата представників під керівництвом демократів ухвалила цю резолюцію переважною більшістю в жовтні. Але після зустрічі Трампа з Ердоганом голосування в Сенаті неодноразово блокували сенатори-республіканці, однопартійці Трампа.

"Це вшанування пам'яті 1,5 мільйонів жертв першого геноциду 20 століття та сміливий крок у просуванні превентивного порядку денного. Ніколи знову", - заявив прем'єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян.

У резолюції стверджується, що США визнають як геноцид вбивство 1,5 мільйона вірмен Османською імперією з 1915 по 1923 роки. Османська імперія була зосереджена в сучасній Туреччині.

Туреччина визнає, що багато вірмен, що мешкали в Османській імперії, загинули в сутичках з османськими силами під час Першої світової війни, але оскаржує цифри і заперечує, що вбивства організувались систематично і становили геноцид.

Міністр закордонних справ Туреччини Мевлют Чавушоглу назвав це рішення "політичним шоу", тоді як прессекретар президента Ібрагім Калін заявив, що Анкара рішуче засудила і відкинула цей захід. Резолюція не є зобов'язувальною.

Протягом десятиліть у Конгресі США затримувались заходи щодо визнання геноциду вірмен, що пояснювалося занепокоєнням щодо відносин з Туреччиною та інтенсивним лобіюванням Анкари.

Однак республіканські сенатори були розлючені придбанням Туреччиною С-400, які, за словами США, становлять загрозу для їхніх винищувачів F-35 і не можуть бути інтегровані до оборони НАТО.

Вони також почали карати Туреччину за її вторгнення 9 жовтня до Сирії. Комітет Сенату США підтримав законопроєкт у середу щодо запровадження санкцій проти Туреччини, що підштовхує Трампа до більш жорсткої лінії у цьому питанні, оскільки багато законодавців звинувачують Трампа в наданні зеленого світла Анкарі в її військовому наступі.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.