АНОНС: У Львові молодих науковців вчитимуть працювати з відкритими архівами

Семінар «Відкриті архіви для молодих науковців» відбудеться у Львові 10 грудня

Центр досліджень визвольного руху запрошує до участі студентів та аспірантів.

Історики, дослідники та архівісти розкажуть про специфіку роботи з архівними джерелами для написання наукових робіт. Також презентують нещодавно знайдені документи, які будуть цікавими для дослідників українського визвольного руху.

Молоді науковці під час практичних сесій зможуть поспілкуватися з експертами щодо пошуку архівних документальних матеріалів для своїх робіт, а також відкрити для себе нові напрямки для досліджень. Окрім цього, учасникам покажуть, як відбувається робота над реставрацією виявлених документів, які сьогодні продовжують знаходити в різних місцях.

Організатори покривають транспортні витрати та проживання для учасників, які цього потребуватимуть.

Для участі потрібно заповнити реєстраційну форму http://bit.ly/2qM4OAm (дедлайн — 10:00, 2 грудня). Результати відбору — не пізніше 23:59 2 грудня.

У разі додаткових питань писати на скриньку: history@cdvr.org.ua

Організатори та партнери заходу:

Центр Досліджень Визвольного Руху, Український інститут національної пам'яті, Національний музей "Тюрма на Лонцького", Історичний факультет Київського національного університету ім. Тараса Шевченка.

10 грудня 2019 р., вівторок.

Місце: м. Львів, вул. С. Бандери, 1, Національний музей-меморіал "Тюрма на Лонцького".

Подія у Facebook.

 

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.