У Дрездені з музею викрали «безцінні» коштовності на 1 млрд євро

У Дрездені злодії пограбували музей старовинних ювелірних виробів «Зелене склепіння», викравши «безцінні» експонати початку XVIII століття, повідомляє місцева поліція і представники музею.

Про це інформує Радіо Свобода.

Канцлер Німеччини Анґела Меркель у музеї
Канцлер Німеччини Анґела Меркель у музеї "Зелене склепіння" (архівне фото)

За повідомленням, на камери відеоспостереження в музеї потрапили двоє підозрюваних. Вони проникли в музей через вікно вранці 25 листопада, попередньо розпилявши ґрати і розбивши скло. Їхні особи поки що не встановлені.

Грабіжники розбили три вітрини і забрали коштовності. Збитки попередньо оцінюють приблизно в мільярд євро.

У музеї зберігають близько чотирьох тисяч коштовностей, виготовлених зі слонової кістки, срібла, золота і дорогоцінного каміння.

Директор музею Маріон Акерманн охарактеризувала викрадені витвори як "безцінні", і заявила, що їх неможливо буде продати на відкритому ринку.

"Ми говоримо тут про об'єкти величезної культурної цінності, – додав заступник директора музею Дірк Синдрам. – Це майже світова культурна спадщина. Ніде більше немає колекції прикрас у такому вигляді, якості й кількості".

Ця колекція була заснована у XVIII столітті саксонським курфюрстом Августом Сильним. Колекція вціліла під час Другої світової війни, вона була вивезена в Москву як військовий трофей, але в 1958 році її було повернуто в Дрезден.

Один з найвідоміших і найцінніших скарбів музею, Дрезденський зелений діамант, не був викрадений, оскільки він зараз перебуває на виставці в нью-йоркському Метрополітен-музеї.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.