In memoriam. Помер радянський дисидент і правозахисник Михайло Хейфец

Сьогодні в Єрусалимі у віці 85 років помер Михайло Хейфец (1934-2019) – відомий радянський правозахисник, дисидент, історик і письменник.

Про це повідомляє видання "День" із посиланням на Facebook президента Асоціації Європейських Журналістів Артура Рудзицького.

 
Фото: svoboda.org

Михайло Хейфец народився 18 січня 1934 року у Ленінграді.

У 1974 році заарештований і засуджений за 70 статтею КК РРФСР ( "антирадянська агітація і пропаганда") на 4 роки позбавлення волі і 2 роки заслання за написання передмови до самвидавчого зібрання творів Йосипа Бродського (так званої "марамзінскої збірки"), а також за виготовлення в 1969 році і "зберігання з метою розповсюдження" двох примірників есе А. Амальріка "Чи проіснує Радянський Союз до 1984 року?" та ознайомлення в 1971-1974 роках з цим есе трьох осіб, зберігання і конспектування книги Фенсонда "Смоленськ за радянської влади".

Свідком у цій справі проходив в тому числі Борис Стругацький. (Згодом, під впливом цих подій, М. Хейфец послужив прототипом Ізі Кацмана в романі Аркадія і Бориса Стругацьких "Град приречений").

У роки ув'язнення написав, переправив "за дріт" і випустив в Парижі три книги публіцистики, документальної прози та інтерв'ю ( "Місце і час", "Русское поле", "Подорож з Дубровлаг в Єрмак"). Після звільнення із заслання в 1980 році виїхав до Ізраїлю.

З 1982 по 1990 рік – науковий співробітник Центру з вивчення та документації східноєвропейського єврейства при Єрусалимському університеті. Паралельно написав і видав сім книг .

З 1990 по 1998 рік – співробітник (колумніст і оглядач з питань бізнесу і культури) ізраїльської газети "Вести".

У 2000 році вийшло його тритомне "Вибране" в Харкові (видавництво "Фоліо") і нове дослідження - "Суд над Ісусом. Єврейські версії і гіпотези ", видано в Москві (видавництво "Даат-Знання").

У 2003 році там же вийшла книга про філософа і теоретика історії Ханне Арендт - "Ханна Арендт судить XX століття". Здана в друк друга книга про філософію Ханни Арендт - "Умови, на яких людині дано життя на Землі".

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.