АНОНС: Презентація проекту парку «Древній Звенигород» в Києві

У Києві розкажуть про проект облаштування інноваційного історико-культурного парку у селі Звенигород, що поблизу Львова.

Майже тисячоліття тому там було велике місто – одна з трьох перших княжих столиць українського Прикарпаття, повідомляють організатори.

 

Під час презентації підведуть попередні підсумки проекту "Древній Звенигород: брендинг і промоція княжої столиці", що став переможцем у конкурсній програмі Українського культурного фонду 2019 року "Створюємо інноваційний культурний продукт".

Спікери:

Віра Гупало – доктор історичних наук, наукова керівниця проекту створення історико- культурного парку "Древній Звенигород" та наукова консультантка проекту "Древній Звенигород: брендинг та промоція княжої столиці";

Наталя Войцещук – координаторка проекту створення Парку "Древній Звенигород" та керівниця проекту "Древній Звенигород: брендинг і промоція княжої столиці";

Мирослава Іваник – менеджерка з комунікації проекту "Древній Звенигород: брендинг та промоція княжої столиці"

Час: 8 жовтня, вівторок, 16.00

Місце: Національний музей мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків, вул. Терещенківська, 15-17

Вхід вільний за попередньої реєстрації

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.