Туристам заборонять фотографувати у знаменитій чеській "церкві з кісток"

З 2020 року для туристів, що відвідують Костніцу в Седліце в чеському місті Кутна Гора, діятиме заборона на фотозйомку

Про це повідомляє чеський портал Expats.

 
sokujiciplaneta.cz

Седлецька парафія, якій належить пам'ятка, пояснила таке рішення необхідностю дотримуватися поваги до 60 тисяч людей, кістками яких оздоблено склеп церкви Всіх Святих.

"Ми віримо, що наші відвідувачі будуть поважати це рішення і одночасно розуміти причини, які призвели нас до цього кроку", - заявила представниця парафії Радка Крейчі.

У соборі Успіння Діви Марії та святого Івана Хрестителя, що знаходиться поруч, також не можна буде знімати.

До півмільйона туристів на рік відвідують цю церку. Багато хто з цих відвідувачів, зазначають у парафії, зневажають історичну та релігійну значимість визначної пам'ятки, роблячи селфі або маніпулюючи кістками для створення фото, які потім публікують у соцмережах.

У майбутньому знімки можна буде робити лише з дозволу. Звертатися за ним буде потрібно мінімум за три дні до візиту. Для журналістів діятимуть ще більш суворі правила - вони проситимуть дозвіл на зйомку за три тижні.

 
SOKUJICIPLANETA.CZ

Церкву Всіх Святих було збудовано в XIV столітті. Її здавна використовували як осуарій - сховище кістяків померлих. У 1870 році власник цих земель князь Шварценберг запросив майстра Франтішека Рінта створити своєріднє оформлення інтер'єру церкви з кісток. З людських останків він створив люстри, гірлянди, підвіски панікадил та герб родини князів Шварценберг.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.