Після програшу в суді Кернес ще раз спробує перейменувати проспект Григоренка на Жукова

На сесії Харківської міської ради, що відбудеться 16 жовтня, депутати можуть внести зміни у своє попереднє рішення про перейменування "взад" проспекту Петра Григоренка на проспект Маршала Жукова

Про це на своїй сторінці у Facebook повідомив депутат Харківської міської ради Ігор Черняк.

Така схема дозволить міській владі ігнорувати рішення суду, який визнав незаконним повернення проспекту старої назви.

 

"Геннадій Кернес програв суд з перейменування "взад" на проспект Маршала Жукова, але не має наміру зупинятися. І знову - в стилі улюблених наперстків! Якщо суд визнав рішення незаконним, що потрібно робити? Правильно! Вносити в нього зміни!", - пише він.

До допису депутат додав сам проект рішення.

У коментарі сайту Depo.Харків Черняк зауважив, що подібний юридичний хід мерія Харкова намагалася використати під час розгляду судом справи про підвищення тарифів на проїзд у міському електротранспорті.

"Так, це проект рішення на сесію, який виноситься. Ні в чому (принципової різниці – ред.), суто технічна правка. Мовляв, у нас уже нове рішення буде", – наводить видання слова Черняка.

Нагадаємо, у червні двоє харківських депутатів (зокрема Ігор Черняк) подали до суду проти перейменування проспекту Григоренка. У вересні Харківський окружний адміністративний суд задовольнив позов та скасував рішення Харківської міської ради про перейменування проспекту Петра Григоренка на проспект Маршала Жукова.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.