У Києві відкрили виставку архівних документів Народного Руху України. ФОТО

У Центральному державному архіві громадських обʼєднань України відкрилася виставка “Народний Рух України: від громадської ініціативи до політичної сили”, присвячена 30-й річниці Народного Руху України.

Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.

 
Фото: Наталія Молчанова/Укрінформ

"Не кожна політична партія, не кожен політичний рух може похвалитися такою тривалою історією. Сьогоднішня палітра українського політикуму може загубитися в назвах, програмах діяльності. Але коли ми говоримо про захід Радянського союзу, ми маємо на увазі створення потужної громадсько-політичної організації Народний Рух України.

Це 1989 рік, коли фактично всі інтелектуальні зусилля країни були направлені в майбутнє, і батьки-засновники нової країни розуміли, що зараз потрібно ініціювати потужний громадсько-політичний рух, який має потім в майбутньому прийняти цю країну", - сказав на відкритті виставки перший заступник голови Державної архівної служби Іван Кісіль.

 
Фото: Наталія Молчанова/Укрінформ

На виставці вперше демонструються оригінали документів Народного Руху, видання керівних органів Руху, висвітлюється його роль в здобутті країною незалежності.

Серед іншого представлено матеріали Установчого з'їзду Народного Руху , який відбувся 8-10 вересня 1989 року, його Статут та Програма, документи, які розповідають про організовані Рухом масові суспільно-політичні акції - "живий ланцюг" між Києвом та Львовом, присвячений річниці проголошення Акту Злуки УНР та ЗУНР, святкування 500-річчя українського козацтва, підняття біля будівлі Київської міської ради національного українського прапора та багато іншого.

 
Фото: Наталія Молчанова/Укрінформ

Як зазначив на відкритті виставки один з засновників Народного Руху, народний депутат І, ІІ, III, IV та VI скликань Іван Заєць, такий великий громадсько-політичний рух потребує фахового вивчення і осмислення в контексті геополітичних змін, що відбулися наприкінці XX сторіччя.

 
Фото: Наталія Молчанова/Укрінформ

"Раз на тисячу років випадає утворити свою державу, це вершинна перемога для будь-якого народу, не виключенням є і українці... І оцей період започаткування має бути в фокусі наукових досліджень, політичних речей.

Рух очолив боротьбу останніх визвольних змагань українців за незалежність України, відновлення своєї державності. А державність України змінила, без сумніву, політичну карту світу...

Ми зруйнували через розвал Радянського союзу цю комуністичну систему, яка тримала цей світ у покорі, страху, загрозі війни. Ми дали можливість Європі врешті-решт увійти у свої природні цивілізаційні межі", - сказав Іван Заєць.

 
Фото: Наталія Молчанова/Укрінформ

Виставка відкрита для огляду в бібліотечному залі Центрального державного архіву громадських об'єднань України.

Виставку підготували спільно Центральний державний архів громадських об'єднань України та Центральний державний кінофотоархів України ім. Г.С. Пшеничного.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.