Слов’яни. В Україні знімають історичний серіал на основі міфології

В Україні, поблизу села Дениші Житомирської області, знімають 12-серійний історичний серіал з елементами фентезі про життя слов’ян на межі VI-VII століть — Слов’яни.

Про це повідомляє НВ.

 

За сюжетом першого в Україні серіалу, в основі якого лежать традиції та міфологія древніх слов'ян, юна травниця Драга шукає спосіб врятувати свого брата, який дивовижним чином перетворився на оленя.

Одного разу олень приводить її до непритомного пораненого незнайомця, який не пам'ятає, хто він. Завдяки своїм чарівним здібностям, Драга рятує чужинця.

Разом вони намагаються з'ясувати, хто він такий, але чим більше дізнаються, тим більша загроза нависає над всіма жителями слов'янського городища Великий стіл.

 

Серіал створюється міжнародною командою — українськими та словацькими режисерами, продюсерами й акторами на чолі з міжнародним шоуранером та режисером Петером Беб'яком (відомий українсько-словацьким фільмом Межа).

"У серіалі спостерігаємо за життям городища впродовж одного року, коли відбуваються всі ритуали, що були в давніх слов'ян у дохристиянський період.

Починаємо від перетворення молодих хлопців на чоловіків, ініціації, а завершуємо літнім сонцестоянням, великим святкуванням життя. Крім того, бачимо ритуали поховання, ритуали народження, ритуали спілкування з іншими світами і т. д", — розповів головний сценарист Йозеф Колеяк.

 

В Україні глядач дивитиметься серіал українською мовою, в Словаччині - словацькою. У кадрі українські актори говорять українською, словацькі колеги відповідають їм словацькою.

У бойових сценах серіалу задіяні каскадери світового рівня, що працювали над постановками в Грі престолів, фільмах Рідлі Скота та Стівена Спілберга. Постановник трюків — Роман Янкович.

 

Головні ролі в серіалі грають Юрай Лой, Поліна Носихіна, Томаш Машталір, Макар Тихомиров, Анна Адамович, Олексій Тритенко, Душан Цінкота, Олександр Мавріц, Олег Мосійчук, Яна Квантікова, Анди Гриц, Тетяна Міхіна, Олександр Рудинський, Зузана Фіалова, Ольга Ясинська, Євгенія Шимшир'ян, Руслан Сенічкін та інші.

Прем'єра серіалу Слов'яни запланована на 2020 рік.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.