Допоможіть облаштувати пивницю в Музеї Франка у Львові. СПИСОК

Львівський національний літературно-меморіальний музей Івана Франка у Львові шукає побутові предмети доби Франка. У підвалі своєї будівлі музейники хочуть облаштувати пивницю, як це робили містяни у ХІХ – початку ХХ століття.

Речі, які шукає музеї, мають бути автентичними і відноситися до періоду життя Івана Франка (1856-1916) або принаймні "австрійських" чи "польських" часів початку ХХ століття, повідомляє "Музейний простір".

"Певен, що ви, поважні ґазди й ґаздині, також робите порядки не тільки в покоях своїх затишних домівок, але й на стрихах і в підвалах. І часом знаходите старі речі, якими вже ніколи не користуватиметеся, бо вони з ужиткових предметів перетворилися... на музейні експонати! А таким експонатам місце де? Правильно, в музеї!", — написали на сторінці Музею у "Фейсбуці".

У музеї нагадали, що у віллі, де міститься музей, є підвали, в яких родина Франків тримала дрова, вугілля, господарський та спортивний реманент, банки із закрутками, бутлі з домашніми наливками тощо.

Там і збираються облаштувати нову експозицію, яка відтворюватиме пивницю тих часів.

Коли радянська влада створювала музей Франка як ідеологічний інструмент, усі банки та бутлі Ольги Франко повикидали, частину інструментів забрали двірники сусідніх будинків, де селилися працівники органів держбезпеки та партфункціонери.


Передусім музей потребує таких предметів:

  1. Стелажі (полиці).
  2. На полицях – скляні вироби: бутлі для вина, настоянок; пляшки.
  3. Плетені кошики для зберігання овочів та фруктів: картоплі, моркви, буряків, яблук, грушок.
  4. Садово-господарські знаряддя: граблі, мотика, лопата.
  5. Дерев'яні ящики для зберігання вугілля, дрова.
  6. Гасова лампа.
  7. Дерев'яні діжки.
  8. Корито (ночви) і дошка для ручного прання ("маґлівниця").
  9. Клітка з сіном (для крілика).
  10. Столярний реманент: пилка, молоток, рубанок, цвяхи.
  11. Санчата.

Хто може допомогти цими предметами, прохання звертатися просто до Музею (вул. Івана Франка, 150/152) або на сторінку Дім Франка - Franko House у FB. Чи навпростець до директора - Богдан Тихолоз (Bohdan Tykholoz)

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.