У російському Липецьку постраждав бюст Сталіна

У місті Липецьку, Російська Федерація, стався напад на погруддя радянському диктатору Йосипу Сталіну, встановленому біля місцевого осередку Комуністичної партії Російської Федерації.

Невідомі залили монумент монтажною піною, після чого намагалися підірвати двері до офісу комуністів, передає "Фонтанка. ru". На тротуарі перед бюстом написали фарбою "Кат народів".

 
Вождя СРСР залили будівельною піною
Youtube / КПРФ Липецька область

"У ніч із 20 на 21 липня кілька молодиків осквернили пам'ятник Сталіну і спробували підірвати балончиками з гащом вхідні двері до обласного відділення КПРФ. На даний час розпочато перевірку події. Вилучено записи камер спостереження. Ведеться пошук зловмисників", - розповіли 22 липня партійці, виклавши відео в Мережу.

Перевірку здійснює Управління МВС Росії по Липецькій області. Липецькі комуністи назвали те, що сталося, "війною з пам'яттю".

Погруддя Сталіну в Липецьку комуністи відкрили 9 травня 2015 року, на День перемоги. Атака 21 липня була вже не першою. Невдовзі після відкриття пам'ятник облили рожевою фарбою.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.