АНОНС: "Гуманітарій - не вирок". Розмова з Людмилою Ващук

"Бути філологом, істориком, психологом чи філософом - безперспективно!". Така думка зараз поширена. А 25 липня кандидат історичних наук Людмила Ващук на своєму прикладі доведе геть протилежне.

Ви навчитеся реалізовувати себе в "непрактичній" професії, отримаєте ідеї, що можна робити, коли в вашому дипломі написано "філолог", "історик" і т.д., дізнаєтеся, як наважитися створити проект, із чого починати, з ким цей проект варто створювати(а з ким ні), як просувати цей проект у соцмережах без жодних грошових витрат на рекламу.

Окремо гостя зверне увагу на питання співпраці зі ЗМІ та як згодом зробити цей проект прибутковим.

Гість "Освітньої асамблеї" - Людмила Ващук, кандидат історичних наук, керівник Symbolon. Центр середньовічних та ранньомодерних студій.

 


25 липня, четвер, 19.00

Місце: простір "Освітня асамблея" (м. Київ, вул. Івана Мазепи, 3-Б)

Організатор: ГО "Освітня асамблея" 

Реєстрація: http://bit.ly/oa_2507

Рекомендований благодійний внесок (організаційні витрати і смаколики): 30 грн (для студентів та членів "Клубу розумних людей": 20 грн).

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.