АНОНС: Фільм "Незламні". Допрем'єрний кінопоказ просто неба

Сьогодні в Івано-Франківську в рамках відзначення 90-річчя ОУН, відбудеться допрем’єрний показ фільму "Незламні" – за участі режисерської та акторської групи.

Про це повідомляють організатори у Фейсбук.

 

«НЕЗЛАМНІ» - короткометражний художній історико-документальний фільм, знятий на основі реальних подій, розгортаються у місті Городку на Львівщині у 1932 році.

Група бійців УВО-ОУН (Української Військової Організації та Організації Українських Націоналістів) здійснюють напад на польське поштове відділення у провінційному містечку для експропріації коштів, з метою використати їх на користь боротьби проти польського гніту над українським населенням Галичини.

На головних героїв Василя Біласа, Дмитра Данилишина, Володимира Старика та Юрка Березинського чекають нелегкі випробування, виклики долі, та зустрічі віч-на-віч із ворогом. Ризик, зазирання смерті у вічі, авантюри та зрада, а все заради одного – аби розворушити тут темні українські маси.

У головних ролях: В. Плебанський, Д. Цебак, Р. Колачник, Д. Хромов, Н. Плебанський, Т. Елейко, О. Божик, А.Гавришко, О. Смілка, Б. Латик.

Режисер – о.Михайло Греділь

Автор – Григорій Купецький

Автор сценарію – Галина Вилійка

Продюсер – ГО «Апостольська Чота»

Кінопоказ відбувається за підтримки міського голови Івано-Франківська Руслана Марцінківа та секретаря міської ради Оксани Савчук, а також Центру Національного Відродження імені С.Бандери.

Час: 19 липня, п'ятницю, 17:30

Місце: Палац Потоцьких, вул. Шпитальна, 5, Івано-Франківськ

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.