Архів СБУ та Історичний архів державної безпеки Угорщини уклали договір про співпрацю

Українські та угорські архіви, що зберігають документи комуністичних спецслужб, домовилися про спільну роботу та уклали відповідний договір у Будапешті.

Про це повідомляє Пресцентр СБУ.

 
Фото: СБУ

Представники Галузевого державного архіву Служби безпеки України та Історичного архіву державної безпеки Угорщини обговорили перші спільні кроки.

Необхідність кращого розуміння спільної новітньої історії України та Угорщини, а особливо історії комуністичних тоталітарних і авторитарних режимів XX ст., є двостороннім інтересом дослідників та архівістів не тільки обох країн, але й усіх, хто займається історією минулого століття.

«Комуністичні спецслужби співпрацювали між собою, творячи простір несвободи, тож логічно, що тепер українці й угорці будуть досліджувати цю історію також і в міжнародному контексті», – зазначив директор Архіву СБУ Андрій Когут.

Під час зустрічі сторони обмінялися збірниками документів про аварію на Чорнобильській АЕС, які були видані обома архівами, що засвідчило спільність інтересів установ.

Угода з угорським Історичним архівом стане важливим доповненням до співпраці, яка уже багато років триває з польськими та чеськими архівними установами, які зберігають документи комуністичних спецслужб.

Публікації історичних документів щодо політичних репресій українського та угорського народів, обмін важливими документами для дослідників обох країн будуть у фокусі майбутніх спільних проектів.

Співпраця між Галузевим державним архівом СБУ та Історичним архівом державної безпеки Угорщини стане важливим елементом культурної дипломатії між країнами-сусідами.

У пошуках Костя Щита

На початку 2021 року, гортаючи скановані копії українського щоденника "Свобода", я натрапив на вельми просте пошукове оголошення: людина, яку шукали, була родом з моєї рідної Мерефи. Як згодом стало відомо, цією людиною був Костянтин Мусійович Щит — старшина української армії та тенор Української Республіканської Капели, яскраву історію життя якого впродовж майже сторіччя тримали в таємниці родичі з двох різних частин світу.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.