Українській жінці-офіцеру встановили пам'ятну дошку у Львові

У Львові відкрили пам’ятну дошку Олені Степанів-Дашкевич – українському історику, географу, громадській та військовій діячці, офіційно зарахованій на військову службу у званні офіцера, четаря Української Галицької Армії.

Про це повідомляє Форпост із посиланням на прес-службу Львівської ОДА.

 
Фото: Укрінформ

«Олена Степанів-Дашкевич – феноменальна жінка: велика патріотка, науковець, авторка більше семи десятків наукових праць, громадський діяч, воїн, нескорений борець.

Жінка, яка є прикладом жертовності і прагнення мети, почуття обов'язку і сміливості, відданості справі і любові до своєї держави. Вона – гордість всієї української нації. Це людина, яку ми не маємо права забути, якщо хочемо жити у своїй незалежній Україні», - наголосили у ЛОДА.

Пам`ятну дошку встановили на стіні головного корпусу Львівського торговельно-економічного університету.

Олена Степанів була активною учасницею січово-стрілецького руху, співзасновницею товариства “Січові Стрільці — ІІ», провідницею жіночої чоти.

У 1914-му увійшла до складу Комітету об'єднаних стрілецьких товариств (м. Львів), виїхала на фронт як командир жіночої чотиУкраїнських Січових Стрільців.

Учасниця Карпатської воєнної кампанії. Брала участь у битві під Комарниками. Відзначилася відвагою у боях за гору Маківку (квітень-травень 1915), згодом стала хорунжим. Була одним із організаторів Листопадового повстання 1918 року. Була в`язнем сталінських таборів у Мордовії.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.