Усі розділи
Допомогти проекту

Знак УПА в Молодіжному парку Харкова облили фарбою. ФОТО

Меморіальний камінь Українській повстанській армії в Молодіжному парку Харкова облили червоною фарбою.

25 червня 2019

Постраждав напис "Українській повстанській армії", повідомляє UA: Харків із посиланням на Національну поліцію Харківщини.

До Київського відділу поліції міста повідомлення про подію надійшло 24 червня, близько 16:34.

Вандалів, які вчинили правопорушення, поки не ідентифікували. Поліція з'ясовує обставини. 

 
З 1992 року меморіальний знак зазнає атак прихильників "русского міра" і комуністичних ідей
Національна поліція

Пам’ятник установили в 1992 році. Відтоді знак неодноразово намагались зіпсувати: викрадали гранітний камень та пам’ятний хрест.

У 2006-му, 2013-му і 2014-му пам'ятний знак руйнували вандали. У 2017 і 2018 — обливали фарбою. Проте щоразу його відновлювали силами патріотичної громадськості.

Цьогоріч, 8 квітня, невідомі закидали його сміттям та будівельними матеріалами.

Теми
Дивіться також
Архів Внутрішніх військ НКВС: що цікавого всередині?
Заступник керівника МЗС Польщі: Вимагаємо від України припинити виславляння катів
"Стус" у ролі сотника УПА. Знімають тизер до фільму "Долина". ФОТО, ВІДЕО
Камінь УПА в Харкові розмалювали в кольори польського прапора. ФОТО
Лукашенко не забороняв червоно-чорний прапор. Російські ЗМІ запустили фейк
Тексти

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".
10 травня 2024 — Олександр Скрипник

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.
10 травня 2024 — Антоніна Костик

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.
8 травня 2024 — Українсько-Німецька Історична Комісія

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.
7 травня 2024 — Віталій Нахманович
Всі тексти «Історичної правди»
Коротко
10 травня, 13:49

АНОНС: Презентація книги "Омелян Пріцак: повернення до України"

10 травня, 10:23

У Львові оцифрували відеоархів Віктора Неборака

9 травня, 09:45

АНОНС: дискусія "Як Україна змінює Європу"

8 травня, 16:56

Путін затвердив основи держполітики РФ щодо історичного просвітництва

Всі новини