На аукціоні продали револьвер з якого, імовірно, застрелився Ван Гог

19 червня на аукціоні в Парижі за ‎€162 500 продали револьвер, з якого, імовірно, отримав смертельне поранення художник Вінсент Ван Гог.

Про це пише The Бабель із посиланням на Thе Art Newspaper.

 

Ім'я покупця не називають. Початкову ціну організатори встановили в діапазоні від 40 до 60 тисяч.

Зброю виставила на торги Режин Тагліана, чиї батьки у 1952 році купили будинок, де провів останні тижні життя Ван Гог. Вважається, що їм, у свою чергу, револьвер передав фермер, який знайшов його в полі, де 27 липня 1890 року Ван Гог застрелився.

Аукціонний дім указує, що багато деталей — калібр, рік випуску, місце, де знайшли револьвер, та інше, дозволяють досить впевнено говорити, що йдеться саме про ту зброю, з якої застрелився всесвітньо відомий художник, проте точно встановити це не можливо.

Як відомо, у липні 1890 рок, Вінсент Ван Гог, вийшовши на прогулянку з матеріалами для малювання, вистрілив собі в серце з револьвера, проте куля пройшла нижче.

Завдяки цьому він самостійно дістався до номера готелю, де жив. Через 29 годин після поранення художник помер від втрати крові (о 1:30 ночі 29 липня 1890 року).

У пошуках Костя Щита

На початку 2021 року, гортаючи скановані копії українського щоденника "Свобода", я натрапив на вельми просте пошукове оголошення: людина, яку шукали, була родом з моєї рідної Мерефи. Як згодом стало відомо, цією людиною був Костянтин Мусійович Щит — старшина української армії та тенор Української Республіканської Капели, яскраву історію життя якого впродовж майже сторіччя тримали в таємниці родичі з двох різних частин світу.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.