Благодійник подарував "Тюрмі на Лонцького" пропагандистські матеріали УПА. ФОТО

Національному музеєві-меморіалу "Тюрма на Лонцького" у Львові небайдужий меценат подарував повстанські дереворити та агітаційні матеріали, які він викупив на Інтернет-аукціоні.

Про це інформує Гал-інфо. За словами зберігача фондів музею Віктора Сеницького, це перший такий артефакт, який потрапив до музею.

ʺНам і раніше до музею передавали артефакти, які були родинними реліквіями та мали історичне значення, належали повстанцям чи репресованим, а тут досить неочікуваний для музею подарунок. На жаль, ми не знаємо їх точного місця походження, можливо це Тернопільська область. Ймовірно, знахідка була зроблена скарбошукачами, так званими ʺчорними археологамиʺ, які могли виявити архів УПА і частину речей із нього, як от листівки та дереворити, продати на аукціоні. Чоловік викупив ці речі та передав нам. Це дійсно шляхетний вчинок!ʺ, – сказав Сеницький.

 

Передані артефакти – це фрагменти дереворитів (графюр по дереву), які слугували кліше для створення листівок пропагандистського характеру. На цих фрагментах можна відчитати гасла УПА та ОУН, які стосуються боротьби проти радянського окупаційного режиму.

ʺМи бачимо лише частини, можливо ці фрагменти від різних дереворитів. Написи дзеркальні, адже на дереворит накладали фарбу і у такий спосіб робили відтиск переносячи написи на папірʺ, - сказав Віктор Сеницький.

 

Науковцям складно точно визначити датування артефактів, адже через брак супровідних матеріалів про це складно говорити.

ʺМожливо це друга половина 40-х років. Складно сказати, бо контекст знахідки втрачений через роботу ʺчорних археологівʺ. Можливо інші документи, які були в архівах вказали б нам на датування. На жаль, конкретики ми не маємо. Можна лише стверджувати, що це дуже цінний артефакт. Як правило, трапляються лише документи зроблені з допомогою дереворитів, але я не пригадую щоб траплялися самі дереворитиʺ, - розповів Віктор Сеницький.

 

Також до музею передали й агітки, які закликають ігнорувати вибори та не підтримувати окупаційну владу.

 

На агітках добре читаються написи: ʺСмерть Сталіну і його зграїʺ, ʺГаньба тим, які добровільно підуть до виборівʺ. ʺНе підемо голосувати за тюрми та заслання, за визиск та грабунок, за колгоспи, нужду і голодʺ.

ʺПро які вибори йдеться? На Західній Україні того періоду відбувалося декілька виборів. Приблизно можна орієнтуватися на виборчий процес 1946 року, хоч було й ще декілька виборів. Таким чином повстанці агітували населення не ходити на вибори організовані окупаційною владою, аби її не легітимізувати. Радянська влада могла у такий спосіб показувати, що населення їх підтримує, що приєднання, а по факту окупація, Західної України було добровільним. Вибори створювали ілюзію, що  все відбувається за законом, а ті хто не під

 

тримують окупантів – це вороги та заколотникиʺ, - пояснив науковець.

Як зазначив у коментарі Гал-інфо генеральний директор музею-меморіалу ʺТюрма на Лонцькогоʺ Руслан Забілий, насправді така знахідка є унікальною.

ʺНе знаю як щодо інших музеїв, але раніше, зокрема нам, виконані кліше на дереві, тобто дереворити, ніколи не траплялися. Можливо у фондах ГДА СБУ щось таке зберігається серед конфіскованих у повстанців речей. Кожна така знахідка є унікальною. Ми будемо це досліджувати та вивчати. Зараз головне це зберегти і законсервувати. Якщо ці речі виявлені на території Тернопільщини, то в архівних документах нам цікаво знайти паперові відбитки цих кліше, які розповсюджувалися серед населенняʺ, - сказав Руслан Забілий.

 
На запитання чи міг це робити відомий повстанський художник-графік Ніл Хасевич, який славиться своїми дереворитами, Руслан Забілий сказав, що це було б сміливим припущенням, але однозначно стверджувати зараз науковці не беруться.

ʺНаразі можна точно сказати, що це дійсно робив митець. Це не лише вирізьблені літери, але це й малюнок з чіткими деталями. Ймовірно виконані дереворити на липі. Ці знахідки відреставрують і законсервують, а далі ми зберігатимемо їх у фондах музею та використовуватимемо у музейній експозиціїʺ, - сказав Руслан Забілий.

 

Як розповіла реставратор музею Олена Папевська, для початку дереворити потрібно очистити від пилу та бруду, а потім законсервувати, щоб фрагменти не розсипалися.

ʺЗагалом реставрація усіх фрагментів займе близько місяця. Все залежить від того, як поведе себе деревинаʺ, - наголосила Олена Папевська.

Нагадаємо, документи КГБ про повернення кримських татар на Батьківщину стали доступні онлайн

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.