Мінкульт: Пам’ятник маршалу Жукову поки є місцевою пам’яткою з незрозумілою культурною цінністю

Міністерство культури України прокоментувало ситуацію з пам'ятником Георгію Жукову в Харкові. Поки він є пам'яткою історії місцевого значення «до вирішення питання про включення (невключення) об’єкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам’яток України».

Про це повідомили у прес-службі Міністерства культури України у відповідь на інформаційний запит видання «МедіаПорт».

З документа випливає, що пам’ятник Жукову не включений до Державного реєстру нерухомих пам’яток України, але перебуває на обліку як пам’ятка історії місцевого значення «відповідно до законодавства, яке діяло до набрання чинності Закону України «Про охорону культурної спадщини» […], і відповідно до статті 1 Закону України «Про охорону культурної спадщини» є пам’яткою до вирішення питання про включення (невключення) об’єкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам’яток України».

 

«Об'єкти культурної спадщини незалежно від форм власності відповідно до їхньої археологічної, естетичної, етнологічної, історичної, мистецької, наукової чи художньої цінності підлягають реєстрації. Таким чином, об’єкт, взятий на облік як пам’ятка, безперечно має цінність, про що зазначається в обліковій документації її розробником та є предметом оцінки органу охорони культурної спадщини, уповноваженому приймати таке рішення», — відповіли у Мінкультури.

Проте щодо цінності монумента відомство не має даних:

«…в Мінкультури відсутні документи, які станом на 18.09.1997 були підставою для прийняття Харківської обласної державної адміністрації  рішення про взяття на облік пам’ятника Г. К. Жукову на проспекті Петра Григоренка, 15. Тому, зазначити, які характерні властивості цього об'єкта культурної спадщини  становлять його історико-культурну цінність, на підставі якої він  визнаний пам'яткою, не можемо».

Нагадуємо, що 2 червня група активістів, які пікетували з'їзд партії «Довіряй справам», влаштували «коридор ганьби» для учасників з'їзду, а також знесли бюст Жукову, який перебував у декількох сотнях метрів від місця проведення партз'їзду.

Міський голова Харкова Геннадій Кернес заявив, що пам'ятник буде відновлений найближчим часом за рахунок коштів благодійного фонду народного депутата Віталія Хомутинника «Відродження».

Національна поліція через повалення погруддя маршала Радянського Союзу порушила кримінальне провадження.

Президент України Володимир Зеленський закликав владу Харкова з'ясувати правову колізію у питанні Жукова, провести громадські обговорення і прийняти найбільш прийнятне рішення для всіх сторін.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.