Книгу «Степан Бандера» презентували в Івано-Франківську. ФОТО

Сьогодні, 12 червня в Івано-Франківську історик та громадський діяч Микола Посівнич презентував книгу — «Степан Бандера».

У виданні зібрані матеріали про навчання, студентські роки, вподобання, особисте життя та формування Бандери як політичного громадського лідера, інформує Бліц-Інфо.

За словами автора, книга — це 20-річний доробок. У ній можна знайти не лише відомі факти, але й маловідому інформацію.

 
Микола Посівнич

«Цікавим фактом було те, що Бандера змалку мав підприємницький хист. Він був організатором продажу кави у Львові, робив покази фільмів. З іншого боку організовував репетиторські курси, тобто навчав дітей математики, бо добре знався у точних науках. Також він був спортсменом і музикантом. Організовував спортивні змагання, був їх учасником. Через створення цікавих забав влаштовував своє політичне громадське життя», — ділиться Посівнич.

 

Також історик додав, що Степан Бандера вмів організовувати навколо себе молодих та успішних людей. Опинившись в тюрмі, діяч і надалі продовжував розвивати організацію. На заміну собі він обирав ще цікавіших людей.

 
Микола Посівнич та Ярослав Коретчук

У свою чергу, історик, директор Івано-Франківського обласного музею визвольної боротьби ім. Степана Бандери Ярослав Коретчук наголосив, що знання з книги можна використовувати під час різноманітних екскурсій, адже інформація тут подана у легкій формі.

«Такий формат видання є більш доступним, адже інші книги часто спрямовані для наукового кола та складніші у сприйнятті, а ця подана в легкій формі. Сьогодні інтерес до постаті не зникає. Книга Миколи Посівнича — ще один крок до того, щоб суспільство більше дізналось про особистість Бандери та змогло зробити певні висновки для себе і, можливо, позбулось радянських міфів», — зауважив Коретчук.

Читайте також:

Дружин Бандери і Шухевича зобразили на банках згущеного молока

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.