У центрі Чернігова знайшли рештки житлового будинку початку XIII сторіччя

Під час розкопок на Красній площі, що в центрі Чернігова, де зараз триває масштабна реконструкція, археологи знайшли рештки житлового будинку початку XIII сторіччя та 67 предметів старовини.

Про це в ефірі телеканалу UA: Чернігів повідомив науковий співробітник Інституту археології Національної академії наук України Віталій Рижий, передає видання «День».

 
Фото: chernigiv-rada.gov.ua

"Будівля була повністю спалена. Можливо, під час монголо-татарського нашестя, можливо, внаслідок природних чи побутових катаклізмів", - розповів дослідник.

За його словами, сучасна центральна площа міста колись була забудована і носила назву Передгороддя. Будинок, який знайшли археологи, мав розміри 4х5 метрів і складався з двох приміщень – холодних сіней та опалюваної піччю кімнати. Піч не збереглася, бо завалилася під час пожежі. Вціліли лише стовпові конструкції, які підтримували будівлю.

Над цим об’єктом археологи почали працювати тиждень тому. Відтоді знайшли там 67 предметів: фрагменти ножів та жіночих прикрас, поясну накладку, скляні браслети, шпильку, ґудзик, натільний хрестик.

Коли закінчать роботи, знахідки почистять, зареєструють та передадуть до Національного архітектурно-історичного заповідника "Чернігів стародавній".

Археологічні розкопки на Красній площі тривають.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.