Україна просить ООН визнати депортацію кримських татар геноцидом

Постійний представник України в ООН Володимир Єльченко направив генеральному секретарю Антоніу Гутеррешу і державам-членам звернення Меджлісу кримськотатарського народу із закликом визнати депортацію 1944 року геноцидом.

Про це повідомляє прес-служба постійного представництва України в ООН, передає The Бабель.

 

«Звертаємося до парламентів країн-членів ООН на прикладі сейму Латвійської республіки, визнати депортацію кримськотатарського народу у 1944 році актом геноциду кримськотатарського народу.

Закликаємо міжнародні організації, насамперед ООН, Євросоюз, Раду Європи, ОБСЄ, а також усіх світових лідерів і визнаних громадських діячів докласти зусиль для примушення Росії до дотримання норм міжнародного права і звільнення окупованих територій України, в тому числі Криму», — йдеться в повідомленні.

У тексті документа також уточнюється, що необхідно створити міжнародний трибунал для судового переслідування і притягнення до відповідальності винуватців військової агресії проти України та окупації Криму.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.