АНОНС: У Харкові презентують книгу "Улицы старого Харькова"

У п'ятницю, 3 травня, в Харкові відбудеться презентація нової книги дослідника Слобожанщини, директора Харківського приватного музею міської садиби Андрія Парамонова.

За останні роки було видано кілька довідників по вулицях міста Харкова, проте вони все ж не дають цілісної картини розвитку міста, його забудови і заселення. Такого роду довідники важливі, але навряд чи є популярною літературою.

Книги про вулиці Харкова частково замінили інтернет-ресурси. Однак творці цих ресурсів часто публікують матеріали з історії вулиць без будь-якої критики і зауважень, тим часом багато публікацій початку 1990-х років також застаріли.

 



Настав час поглянути на історію вулиць Харкова трохи інакше, ніж пропонували попередні автори. У цьому сенсі книга авторства Андрія Парамонова, що вийшла у видавництві "Фоліо", представляє нові, часом зовсім інші, раніше невідомі історичні факти з історії міста.

Припущення і гіпотези, які мають вагомі підстави, могли б дати поштовх до нових дискусій і обговорень, чого так не вистачає сьогодні Харкову.

Книга багато ілюстрована, має посилання на архівні джерела, іменний і топографічний покажчики, а також список перейменувань 2015 року.

3 травня, п’ятниця, 18.00

Місце: прес-центр KHARKIV Today (Харків, вул. Мироносицька, 8).

Організатор: KHARKIV Today.

Вхід вільний.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.