У Білорусі знесли хрести пам'яті жертв репресій і затримали активістів. ФОТО. ВІДЕО

В урочищі Куропати знесли хрести, встановлені активістами на честь жертв сталінських репресій, і затримали захисників меморіалу.

Про це повідомляє Українська Правда із посиланням на білоруське "Радіо Свобода".

 

Правоохоронці затримали 15 осіб, зокрема, опозиціонера Дмитра Дашкевича і Павла Северинця, активістив Ніну Багінську, Філіпа Шаврова, Дениса Урбановича.

Сам меморіал оточили, на територію нікого не пускають. Звідти, за даними активістів, вивезли усі 70 хрестів.

Влада не пояснює, хто ухвалив рішення знести пам’ятні знаки і куди їх вивезли.

Директор лісового господарства Олександр Міронович лише сказав, що у Куропатах проходять планові роботи з благоустрою, монтуються огорожі, "видаляються незаконно встановлені споруди".

При цьому особи "у цивільному" та правоохоронці заважали політику і активісту Павлу Северинцю вести відеотрансляцію і відганяють журналістів. Номери автівок, на яких вивозяться хрести, закриті ганчір’ям.

 

Координаторка ініціативи "За спасіння меморіала Куропати" Ганна Шапутько назвала події четвера "глобальним злочином".

За її словами, жодних громадських обговорень відносно знесення хрестів не проводилось, були суди і штрафи за їх встановлення, мав відбутись суд щодо подальших дій стосовно хрестів.

 

Довідково. Куропати – урочище біля Мінську, де у 1937-1941 роках співробітники НКВД розстрілювали репресованих мешканців Білоруської Республіки, за різними підрахунками, від 40 до 200 тисяч осіб.

На честь розстріляних активісти та опозиціонери встановили в урочищі хрести й інші меморіальні знаки.

Читайте також:

На Одещині сплюндровано меморіал українським воякам. ФОТО

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.