Україна має створити Національний пантеон героїв, – митрополит Епіфаній

В Україні варто створити глобальний Національний пантеон пам’яті з собором та музейним комплексом.

Про це сказав митрополит Київський і всієї України Епіфаній, повідомляє "Новинарня" із посиланням на прес-службу ПЦУ.

 

"Стіна пам’яті" – це тимчасовий захід. В Україні варто створити глобальний Національний пантеон пам’яті з собором та музейним комплексом, адже пам’ять і молитва – це нерозривні речі. Для полеглих молитва є важливою, без неї пам’ять буде не повною", – зазначив митрополит Епіфаній.

Він додав, що у цьому контексті Україні варто брати за приклад практику інших країн, зокрема Польщі, яка протягом останніх кількох десятиліть провела серйозну роботу з увічнення пам’яті про національних героїв. 

Читайте також:

Меморіал українських героїв може розміститися на місці арки Дружби народів — В'ятрович

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.