Конституційний суд дозволив перейменувати Дніпропетровську область у Січеславську

«Сьогодні надано висновок КС щодо цього законопроекту», — повідомили в суді.

Про це повідомляють Українські Новини, передає The Бабель.

 

Законопроект передбачає внесення змін до ст. 133 Конституції про систему адміністративно-територіального устрою України. Згідно з ними, Дніпропетровська область перейменовується у Січеславську.

Таким чином, КС визнав, що перейменування області не порушує статті 157 і 158 Конституції. У ст. 157 йдеться, що Конституцію не можна змінювати, якщо ці зміни скасовують чи обмежують права і свободи людини і громадянина, або якщо вони спрямовані на ліквідацію незалежності та порушення територіальної цілісності України.

Згідно зі ст. 158, законопроект про внесення змін до Конституції, який розглядався Радою і не був прийнятий, може бути поданий до парламенту не раніше ніж через рік з дня його відхилення. Відповідно до цієї статті, Рада протягом строку своїх повноважень не може двічі змінювати одні й ті самі положення Конституції.

У разі позитивного висновку КС, зміни до Конституції приймаються шляхом голосування за законопроект 226 голосами в першому читанні і 300 — на наступній сесії у другому.

Читайте також:

Рада таки визначилася з новою назвою Дніпропетровської області

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.