АНОНС: Презентацію виставки "Розстріляна еліта: Биківнянський вимір" перенесено

Презентація фотодокументальної виставки "Розстріляна еліта: Биківнянський вимір" в Національному музеї історії України відбудеться 24 квітня.

Більшовицька влада, прагнучи остаточно утвердитись в Україні, запланувала ліквідацію її провідної верстви шляхом репресій або заміни на більш лояльних діячів із "правильною" біографією. У період Великого терору (1937-1938 рр.) було знищено велику кількість письменників, науковців, митців. Таким чином було загальмовано культурний розвиток України.

 

На інформаційних планшетах виставки розповідається про життєвий шлях, творчий доробок, обставини арешту і розстрілу представників творчих та інтелектуальних кіл тогочасного українського суспільства. Багато із них були знищені у в’язницях НКВД у Києві та поховані на території таємної спецділянки у Биківнянському лісі.

Також на виставці представлено праці репресованих радянською владою вчених-археологів М. Макаренка, А. Левковича, лист дружини вченого-археолога М. Єрнста до Л. Берії про безпідставність звинувачень щодо її чоловіка, рукопис та особисті речі Остапа Вишні, тростина Митрополита УАПЦ В.Липківського,  а також особисті речі репресованих військових із фондів НМІУ.

У презентації візьмуть участь генеральний директор НМІУ Тетяна Сосновська, генеральний директор "Національного історико-меморіального заповідника "Биківнянські могили" Богдан Біляшівський, заступник директора Галузевого державного архіву Служби безпеки України Анатолій Хромов, історики, дослідники злочинів радянської влади проти України. 

Куратор виставки – провідний науковий співробітник відділу історії України у ХХ століття НМІУ Богдан Скопненко.


24 квітня, середа, 14.00

Місце: Національний музей історії України (вул. Володимирська, 2).

Організатори: Національний музей історії України і Національний історико-меморіальний заповідник "Биківнянські могили".

Вхід вільний.

Для ЗМІ акредитація за тел.: 096-281-82-85 (Валентина Янчук).

 

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.