З Німеччини до України прибула втрачена в часи Другої Світової війни Грамота Петра І. ФОТО

Вночі 13 квітня з Німеччини до України прибула унікальна культурна цінність - історичний документ, втрачений в часи Другої Світової війни - Грамота Петра І.

Про це повідомляє видання "День".

 Фото: Мінкульт

"З моєю заступницею Тамарою Мазур особисто зустрів артефакт у Міжнародний аеропорт "Бориспіль", - повідомив на своїй сторінці у Facebook Міністр культури України Євген Нищук.

"Ця передача стала результатом роботи Міжурядової комісії з питань повернення переміщених культурних цінностей під час Другої Світової війни, де головували моя Перша заступниця Світлана Фоменко та доктор Міхаель Янсен посол з особливих доручень МЗС ФРН.

Дякую науковцям, які віднайшли і дослідили цю культурну цінність і всім колегам, які долучились як до повернення, так і перевезення цього артефакту", - повідомив Нищук.

 Фото: Мінкульт

Повідомляється, що артефакт, датований 1708 роком, був втрачений в час Другої Світової війни, а з кінця 50-х знаходився у бібліотеці Інституту східно-європейської історії та краєзнавства Університету Тюбінгену (Федеральна земля Баден-Вюртемберг).

Як зазначив Міністр культури, це справді надзвичайно цікавий рукописний пергамент, розміром 80 на 58 см у срібно-позолоченій оправі.

По поверненні документ доправили до Національного заповідника "Софія Київська", де планується представити Грамоту до огляду.

Дивіться також:

Німеччина повернула Україні вивезену під час окупації царську грамоту ХVIII століття. ФОТО

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.