ЮНЕСКО виступила проти будівництва на пішохідно-велосипедного мосту в Києві

ЮНЕСКО виступає проти спорудження пішоходно-велосипедного мосту між Володимирською гіркою та Хрещатим парком, запроектованого Київською міською державною адміністрацією.

Це випливає з листа Міністерства культури України на адресу КМДА, який опублікувала LIGA.net.

Міст планують відкрити в кінці травня 2019 року до Дня Києва. Однак, якщо Київ і ЮНЕСКО не знайдуть спільної мови, угода про співробітництва між сторонами може бути розірвана.

"У листі ЮНЕСКО висловлюється занепокоєність можливими наслідками згаданих будівельних робіт для збереження цінності об’єкта", — сказано у відповіді прес-служби Мінкульту на запит LIGA.net. Текст листа ЮНЕСКО міністерство не афішує.

 Фото: biz.liga.net
 

У листі Міністерства культури йдеться, що згідно із законом "Про охорону культурної спадщини", перед початком будівельних робіт з об’єктами всесвітньої спадщини, в їх буферних зонах і прилеглих територіях необхідно поінформувати Комітет всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

Таким об’єктом є Володимирська гірка.

У КМДА на запит Liga.net не відповіли. Раніше заступник голови КМДА Олександр Спасібко казав, що місто отримало узгодження всіх інстанцій в Україні на будівництво пішохідно-велосипедного мосту, тому всі дії будівельників законні.

Але в середині лютого 2019 року ЮНЕСКО прислала Міністерству культури листа, в якому поставивило вимогу призупинити всі роботи.

 Проект пішохідно-велосипедного мосту. Фото: biz.liga.net

І після цього роботи були призупинені до квітня, коли представники ЮНЕСКО приїдуть до Києва, повідомив віце-президент київської організації Національної спілки архітекторів Георгій Духовничий.

"Урядовці можуть запропонувати компромісне рішення, але на поступки представники ЮНСЕКО не підуть", — каже Духовничий.

За його словами, місту доведеться або міняти проект мосту, або взагалі демонутвати його. Інакше ЮНЕСКО може розірвати угоду з Києвом. Духовничий вважає, що експерти ЮНЕСКО також оглянуть буферну зону Софії Київської, де зараз ведеться будівництво.

"Я думаю, представники ЮНЕСКО будуть дуже здивовані тому, що вони побачать і висловлять претензії і до цих будівництв. Під захистом перебуває і панорама Києва над Дніпром, яка порушена силою-силенною кількістю висоток", — говорить він.

Нагадаємо, згідно з проектом, парк "Хрещатий" і парк "Володимирська гірка" повинен з’єднати міст завдовжки 210 м і завширшки від 6 до 14 м. Конструкція мосту має бути виконана зі скла й бетону. Бюджет проекту — 260 млн грн. Будівельні роботи почалися в грудні 2018 року. Головним ініціатором проекту виступив міський голова Києва Віталій Кличко.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.