АНОНС: В Ужгороді пройде фестиваль "Історія.UA". ПРОГРАМА

22-23 березня в Ужгороді відбудеться фестиваль «Історія.UA», започаткований Українським інститутом національної пам’яті для популяризації нових підходів до зацікавлення минулим та руйнування історичних міфів.

Фестиваль пропонує зустрічі з цікавими людьми, численні презентації та виступи музикантів – повідомляє УІНП.

 

В Ужгороді фестиваль "Історія.UA" відбудеться вперше. Під час фестивалю заплановано відкриття фотодокументальної виставки до 80-річчя "Карпатської України", семінар для вчителів та бібліотекарів "Без брому і нафталіну. Як говорити з молоддю про минуле", круглий стіл на тему: "Історія українського державотворення на Закарпатті.

Як робити минуле популярним" за участю відомих науковців, журналістів, краєзнавців, презентація фільму "Позивний "Бандерас", численні презентації цікавих книг, інтелектуальних ігор та інших розробок Українського інституту національної пам'яті.

У заходах фестивалю візьмуть участь Голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович, історики Вахтанг Кіпіані, Олександр Пагіря, Володимир Бірчак, Сергій Федака, журналісти Євгенія Подобна та Анна Андрієвська та інші.

До Ужгорода також завітають лідер гурту "OT VINTA", відомий художник і блогер Юрко Журавель, який презентуватиме свій мультимедійний проект "Знай наших", кобзар та унікальний дослідник і реконструктор пісень минулого Тарас Компаніченко з гуртом "Хорея Козацька", який познайомить з піснями Української революції та Карпатської України.

Епіцентром більшості презентацій у суботу стануть Ужгородська міська бібліотека та Закарпатська обласна бібліотека для дітей та юнацтва. А завершиться свято великим концертом на театральній площі за участю гуртів "Rock-H" та "Kozak System".

З детальною програмою фестивальних заходів можна ознайомитися тут.

 
 

Нагадуємо, що фестиваль "Історія.UA" був започаткований Українським інститутом національної пам’яті у 2017 році. Гасло фестивалю: "Історія без брому і нафталіну".

Наступний фестиваль "Історія.UA" відбудеться восени в Сєвєродонецьку.

Партнери фестивалю: Закарпатська обласна державна адміністрація, Ужгородська міська рада.

Інформаційні партнери фестивалю: "Укрінформ", "Суспільне:UA", "Главком", "Тиждень", "Еспресо TV", "Новинарня", "Україна молода", "Gazeta.ua", "Закарпаття онлайн", "Закарпаття:UA", "Сіріус", "Тиса FM", "Люкс FM", "Хіт FM", "Ужгородський прес-клуб", "0312.ua".

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.