Апеляцію по "скіфському золоту" в Амстердамі розглянуть уже сьогодні

Сьогодні, 11 березня, апеляційний суд Амстердама збирається розглянути скаргу музеїв окупованого Криму щодо рішення про повернення "скіфського золота" в Україну.

Про це повідомив міністр юстиції України Павло Петренко в інтерв'ю Укрінформу.

"Очікуємо запеклих судових дебатів, держава Україна має право виступу першою. За попереднім графіком, засідання триватиме до 17:00 понеділка 11 березня 2019", - сказав Петренко.

Він додав, що 15 лютого Україна подала додаткові докази у справі, зокрема – експертний висновок із питань застосування Конвенції ЮНЕСКО про заходи, спрямовані на заборону та запобігання незаконному ввезенню, вивезенню та  передачі права власності на культурні цінності 1970 року професора Франческо Франчіоні, а також експертний висновок професора Ніко Шрейвера з питань міжнародного публічного права, які мають значення для розгляду справи.

За словами заступниці міністра інформполітики Еміне Джапарової, яку цитує Укрінформ, на цьому засіданні представників кримських музеїв не буде. Їх представлятиме одна з найкращих юридичних компаній у Нідерландах, яка вела більшість справ пов’язаних із Росією.

"Їх захист наполягає на тому, що це майнове питання між музеями — Музеєм Аларда Пірсона та 4 кримськими музеями, а не політичне. Мовляв, був договір між музеями — цінності привезли з Криму та мають бути повернуті в Крим. Україна спирається на Конвенцію ЮНЕСКО 1970 та те, що музейні артефакти є частиною державного музейного фонду. А за умов окупації, держава як гарант їх зберігання, не зможе це гарантувати за умов їх повернення в Крим", — підкреслила Джапарова.

Нагадаємо, виставку "Крим – золото та таємниці Чорного моря" (нід. "De Krim — Goud en geheimen van de Zwarte Zee") в Археологічному музеї Алларда Пірсона (Нідерланди) було сформовано з колекцій п'яти музеїв, один з яких розташовується в Києві, а чотири — в Криму.

Її екпонували в лютому—серпні 2014 року.

Оскільки Нідерланди не визнали російську анексію Криму, яка відбулася вже після відкриття виставки, виникло питання про те, кому повертати колекцію.

Випадок зі "скіфським золотом" ускладнюється тим, що в міжнародному праві немає рекомендацій для подібних сценаріїв.

Українська сторона відправила свою делегацію від Міністерства культури для політичної підтримки судового процесу в Нідерландах. 

У грудні 2016 року Амстердамський окружний суд постановив передати експонати виставки Україні. Однак суд мусить розглянути ще апеляцію на це рішення.

У вересні 2018 року Мінінформолітики спростовувало фальшиву новину, буцімто, "українські шахраї" викрали колекцію "скіфського золота".

Дивіться також:

Скіфське золото в Амстердамі. Як Україна бореться за повернення скарбів

Суд щодо "скіфського золота". Шанси сторін на тлі міжнародного права

Все за темою "Скіфи"

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.