ГПУ ЗАВЕРШИЛА СЛІДСТВО У СПРАВІ РОЗСТРІЛУ НЕБЕСНОЇ СОТНІ - ЛУЦЕНКО

Генеральна прокуратура України завершила досудове слідство у справі розстрілів протестувальників на Майдані в лютому 2014 року й готова передати справу до суду. Обвинуваченим загрожує довічне позбавлення волі.

Про це в ефірі телеканалу "Прямий" у ток-шоу "Ехо України" заявив генеральний прокурор Юрій Луценко.

"Ми завершили досудове слідство щодо винних у розстрілах на Майдані. Ми маємо всі докази для передачі в суд, у тому числі, наукову незалежну експертизу про те, що команди Януковича, голови СБУ Якименка, керівника МВС Захарченка та їхніх підлеглих привели до розстрілу мирних людей на Майдані", - розповів Луценко.

Генпрокурор зазначив, що стаття, за якою звинувачують колишнє керівництво держави, передбачає довічне ув'язнення.

"Крім тих 150 діячів силових структур, які зараз знаходять на лаві підсудних за насилля на Майдані, заочно добавляться ще півтора десятка на чолі з Януковичем та керівниками силових структур, винних у відданні злочинного наказу," - пояснив Луценко.

Поступ у розслідуваннях справ Майдану відборажений в інфографіці від Генеральної прокуратури України:

 
 
 
 
 

Нагадаємо, 24 січня 2019 року екс-президента України Віктора Януковича, який утік до Росії внаслідок протестів Революції гідності 2013-2014 років, заочно засудили на 13 років ув'язнення за звинуваченням у державній зраді. 

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.