Науковці запитали Патона, чи НАНУ підтримує позицію Петра Толочка

Члени Наукового комітету Національної ради України з питань розвитку науки і технологій звернулися до президента Національної академії наук Укранїни Бориса Патона з проханням прокоментувати проросійський виступ академіка Петра Толочка.

У листі, оприлюдненому 29 січня на сайті "Збруч", ідеться про виступ Толочка на відкритті ХХІІ Всесвітнього російського народного собору 1 листопада 2018 року в Державному Кремлівському палаці в Москві за присутності президента Росії Володимира Путіна та Патріарха Московського Кирила.

"Вельмишановний Борисе Євгеновичу!

Наукова громадськість України стурбована ситуацією, що склалась у зв’язку з  виступом академіка НАН України П.П. Толочка на ХХІІ "Всесвітньому руському народному соборі" в Москві в листопаді 2018 р.

Основні тези цього виступу висвітлюють в пресі, тому не будемо їх тут повторювати. Однак справа не лише в тому, що виступ академіка Толочка містив низку контраверсійних тверджень. Для наукової спільноти (як України, так і світу) академік Толочко – не лише вчений-історик, а і член Президії НАН України, радник Президента НАН України, почесний директор одного із академічних інститутів.

Тому цілком природно виникає  запитання, в якій мірі тези його виступу відповідають позиції Президії НАН України. Наскільки нам відомо, з таким запитанням до Президії НАНУ звертались як окремі вчені, так і організації науковців. Однак дотепер відповіддю є мовчанка.

Вважаємо, що ігнорування цього питання не мало б тривати надто довго (а з часу запитань у пресі вже минуло декілька  місяців). Бо відсутність відповіді також сприймається громадськістю як відповідь".

З повагою,

Члени Наукового комітету Національної ради України з питань розвитку науки і технологій                                                                                  

Юрій Головач, Олег Стасик, Олександр Климчук, Ігор Анісімов, Ганна Стовпченко, Роман Черніга, Сергій Оковитий, Юрій Ізотов, Павло Прокопович, Нана Войтенко, Тамара Гундорова, Олексій Колежук, Анатолій Білоус, Яків Дідух, Лонгін Лисецький,  Алла Ємець, Юрій Слюсаренко.

Нагадаємо, у своєму виступі почесний директор Інституту археології НАН України доктор історичних наук, професор Петро Толочко заявив: "я вважаю себе часткою Русского міра. Русскій мір починався не з Московського царства. Він народжувався на берегах Дніпра, на давній Київській Русі…Не знаю, що нам робити в Брюсселі або Вашингтоні, я там чужий, але я свій у Москві й Петербурзі, і таких в Україні мільйони".

Повний текст промови академіка дивіться в публікації "Історичної правди".

ДОВІДКА:

Науковий комітет Національної ради України з питань розвитку науки і технологій утворений рішенням уряду від 5 квітня 2017 року. 

Він готує пропозиції щодо формування засад державної політики у сфері наукової та науково-технічної діяльності, розвитку наукової та науково-технічної сфери, пріоритетів такого розвитку та заходів з їхньої реалізації, інтеграції української науки в світовий науковий та європейський дослідницький простори з урахуванням національних інтересів.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.