АНОНС: У Тернополі презентують "Історію воєнної округи УПА "Лисоня"

Книгарня "Є" та "Навчальна книга - "Богдан" запрошують на презентацію книги "Історія воєнної округи УПА "Лисоня" Сергія Волянюка, яка відбудеться 30 січня за участю автора.

"Історія воєнної округи УПА "Лисоня" - це наукова розвідка, що розповідає  про боротьбу відділів УПА проти німецького та радянського режимів, а також проти польського підпілля на території Тернопільської області.

Дослідження на основі численних архівних документів та матеріалів відтворює структуру воєнної округи та підлеглих їй формувань, розкриває воєнний, організаційний, територіальний поділ, керівний склад груп Української народної самооборони, відділів УПА і штабу ВО та процес розформування воєнної округи.

 

Учасники:

Сергій Волянюк  - кандидат історичних наук, автор історичних праць про український визвольний рух на теренах Тернопільської області та Західного Поділля.

Юрій Матевощук - модератор.

30 січня, середа, 18.30. 

Місце: Книгарня "Є", м. Тернопіль (вул. Валова, 5-9).

Організатори: Книгарня "Є" та видавництво "Навчальна книга - "Богдан".

Вхід вільний.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.