Найбагатше старовинне поховання на схід від Вісли знайшли в Польщі

Польські археологи відкрили найбагатшу старовинну гробницю на східному березі Вісли. З огляду на кількість скарбів у похованні, його умовно охрестили "могилою князя".

Про це повідомляє ZIK із посиланням на Polska Agencja Prasowa.

Знахідку виявили ще влітку 2018 року на території Мазовецького воєводства, проте науковці зберігали відкриття в таємниці, аби гробницю не розграбували до кіцня досліджень. З тої самої причини не називають і точного місцезнаходження гробниці. 

"Відкрите нами поховання є найбагатшим доісторичним похованням, виявленим на схід від Вісли", – вважає доктор Анджей Шела з Інституту археології Варшавського університету.

Він зазначив, що поховання датують рубежем І-ІІ століть нашої ери.

Археологи не були першими, хто натрапив на поховання, однак, попри це, у гробниці залишилося багато безцінних артефактів: фрагменти бронзових посудин, бронзові шпори інкрустовані сріблом, металеві пряжки для пояса і навіть золотий перстень. Остання знахідка, на думку науковців, вказує на високий соціальний статус покійника.

"У могилі було також чотири роги, які використовували, як посудини для пиття. Від них залишилися прекрасне бронзове окуття. Двоє з них вінчали прикраси у вигляді голів биків. Це абсолютно унікальні знахідки", – підкреслив Анджей Шела.

Він додав, що тільки справді багата людина могла дозволити собі такий посуд для пиття, тому що зазвичай тоді використовували прості глиняні чашки.

На жаль, скелет покійника до нашого часу не зберігся. Але з огляду на розміри поховальної камери – вона була довжиною 4 м і шириною 2 м – археологи припускають, що в могилі було поховане тіло, а не урна із попелом, що було найбільш поширеною на той час практикою.

"Такі багаті могили з перших століть нашої ери також рідкісні і на захід від Вісли. Ми знаємо їх не більше, ніж кілька. Тому це справді унікальна знахідка", – підкреслив археолог і додав, що поруч із "могилою князя" археологи також виявили скарб срібних римських монет.

Як повідомлялося, у Німеччині науковці ідентифікували середньовічну черницю-художницю за частками фарби на зубах

 

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.