АНОНС: Дискусія "Роль медіа під час Революції Гідності"

Учасники-репортери, стрими, нові формати телевізійних шоу та чимало інших нюансів роботи ЗМІ обговорять учасники дискусії "Роль медіа під час Революції Гідності" цієї суботи, 19 січня, у Мистецькому арсеналі.

"Попити чаю на майдані" – з цієї фрази, написаної журналістом у соцмережі, все почалося. А далі? Як поширювалася інформація про те, що відбувалося на центральній площі столиці? Яку роль відіграли у революції медіа – традиційні та новітні? Де межа між активізмом та заангажованістю? Якою є роль журналістів під час буремних подій? 

 

Учасники дискусії:

Настя Станко – журналістка hromadske.ua

Ян Доброносов – фотограф, незалежний кореспондент

Модеруватиме розмову менеджер освітніх програм Мистецького арсеналу, тренер із медіаграмотності Марина Кафтан.

Виставка сучасного мистецтва "Революціонуймо" – це міжнародний проект-дослідження, в якому понад 30 сучасних митців та мистецьких груп із 15 країн мовою інсталяції, живопису, мультимедій, перформансу, відео та фото документацій, говорять про події революцій, аналізують їх як суспільне явище й досліджують роль митця і музею в осмисленні історичних моментів.

Особистий, критичний і ретроспективний погляд фокусується на особливій історичній події – Революції Гідності в Україні, яка стала унікальним досвідом українців, коли в перші десятиріччя 21 століття хвиля протестних рухів та революцій прокотилася світом, сигналізуючи про те, що наявний суспільний устрій переживає кризу й світ потребує змін.

У Мистецькому арсеналі виставка "Революціонуймо" триває до 27 січня 2019 року.

19 січня, субота, 16.00

Місце: Мистецький арсенал (Київ, вул. Лаврська, 10-12).

Організатори: Мистецький арсенал та Національний музей Революції Гідності.

Вхід за квитком на виставку "Революціонуймо".

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.