У Помпеях відкопали рештки коня з упряжжю. ФОТО

На руїнах вілли біля давньоримського міста Помпеї археологи відкопали рештки коня, який мав упряж. Це дуже рідка та важлива знахідка, кажуть історики.

Про це повідомляє ВВС. Україна.

 Фото: ЕРА

Безпосередньо перед загибеллю кінь був осідланий та готовий вирушати – ймовірно, його власник поспішав, але так і не встиг врятуватися від виверження вулкану Везувій, яке у 79 році після Р.Х. поховало римське місто та його мешканців під тоннами попелу.

Як припускають археологи, вілла належала якомусь римському воєначальнику чи члену магістрату. Маєток з видом на море отримав назву "Вілла містерій". На його території знайшли також преси для вина, печі та надзвичайні фрески.

Коня ж знайшли під час нещодавніх розкопок стайні, розповів директор Археологічного парку Помпеї Массімо Осанна.

 Фото: ЕРА

Археологи змогли за допомогою гіпсу відтоврити вигляд тварини. За життя вона була гарно доглянутою, його сідло та упряж була оздоблена дерев'яними та бронзовими елементами, кажуть археологи, а поруч виявили рештки ще двох чистокровних коней.

Массімо Осанна відзначає, що їхня смерть була "жорстокою та жахливою" - вони задихнулися у попелі та вулканічних випарах.

Руїни вілли виявили ще у ХХ ст., але пізніше більшу її частину закопали, після чого вона стала об'єктом пошуків "чорних археологів".

Тепер, як пообіцяв Массімо Осанна, її всю детально дослідять, а всі знахідки представлять публіці.

Читайте також:

В Єгипті знайшли гробницю, якій 4 400 років. ФОТО

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.