«Реймське Євангеліє» повертається в Україну

Досі в Україні не було жодного повного факсимільного видання «Реймського Євангелія». Українські дослідники і зараз не мають належного доступу до цього надзвичайно цінного рукопису, адже він зберігається у муніципальній бібліотеці міста Реймса у Франції.

Про це повідомляє сайт Релігійно-інформаційної служби України.

 Фото із мережі інтернет

"Реймське Євангелія" — це найдавніша збережена вітчизняна книга з бібліотеки Ярослава Мудрого у Софії Київській. Унікальну пам’ятку доби Київської Руси-України до Франції привезла київська княжна Анна Ярославна. Донька Ярослава Анна близько 1050 р. вийшла заміж за короля Генріха І Капетінга, а дорогоцінна книга увійшла до її посагу.

Щоб повернути на батьківщину цю рукописну пам’ятку, Національний заповідник "Софія Київська", видавництво "Горобець" та муніципалітет міста Реймс підписали тристоронню угоду і приступили до підготовки першого повного видання факсимільного типу "Реймського Євангелія".

Варто зазначити, що друк буде здійснено виключно за благодійний кошт.

Читатйте також:

Франція передала в Україну копію витягів з Бертинських хронік

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.